Особисте страхування – це спосіб захиститися від ризиків, які загрожують здоров’ю людини, його працездатності і життя в цілому. На практиці це виражається в тому, що страхова компанія зобов’язується відшкодувати збиток (виплатою одноразової компенсації або періодичною виплатою ренти – залежить від умов, зазначених у договорі) при настанні страхового випадку. Таким чином, особисте страхування – це можливість, перш за все, захистити майнові інтереси людини, гарантуючи їй фінансову підтримку в несприятливих умовах.

Особисте  страхування може здійснюватися як в обов’язковій, так і добровільній формі. За статистикою, більшість договорів особистого страхування полягає на добровільній основі, спираючись на вільне волевиявлення сторін – ніхто не примушує людину укладати договір (на відміну, наприклад, від страхування відповідальності власників автотранспорту). Але при цьому і страхова компанія, оцінивши ризики, може відмовити клієнту в укладенні договору.

Особисте страхування може бути індивідуальним (в договорі вказується тільки одна особа-страхувальник) і колективним (страхувальниками є група фізичних осіб, зазвичай ініціатором виступає організація або підприємство, яке страхує своїх працівників).

Особисте страхування поділяють на кілька видів:

• страхування життя – сюди відноситься страхування на випадок смерті, весільне страхування, страхування ренти, страхування на випадок доживання
• страхування від нещасних випадків – страхування пасажирів, страхування держслужбовців (в тому числі військових, пожежників, міліціонерів і т.д.), страхування спортсменів, страхування туристів, що виїжджають за кордон і т.д.
• медичне страхування – страхування медичних витрат, страхування здоров’я і т.д.